Розділ 4. Комутатори

1. Мета роботи.

       Ознайомитись з конструкцією, технічними характеристиками системи. Вивчити будову датчика на базі цифрової мікросхеми Холла, функціональні можливості електронного комутатора, що забезпечує нормування часу накопичення енергії в котушці запалювання. Дослідити часо-амплітудні параметри вхідних, вихідних та структурних сигналів комутатора в робочому діапазоні частот обертання колінчастого вала двигуна. Провести вимірювання вихідних діагностичних параметрів системи та зробити висновок про технічний стан. Сформулювати основні версії несправностей для різних схемних виконань електронних блоків.

2. Апаратура, прилади, матеріально-технічне оснащення.

       - Електропривод розподільника з регульованою частотою обертання (ПР);

       - Датчик-розподільник 3810.3706 (ДР);

       - Котушка запалювання 27.3705 (КЗ);

       - Свічки запалювання А17-ДВ (FV);

       - Автотестер 4302-М1 (АТ);

       - Амперметр 0-10А (РА);

       - Осцилограф універсальний;

       - Модуль комутатора струму 3620.3734, 78.3734;

       - Комплект високовольтних дротів;

       - Джерело постійного струму;

       - Тестер електронний.

 

3. Загальні теоретичні відомості про системи запалювання.

 

Однією з ознак, за якою характеризуються системи запалювання це

спосіб нормування часу накопичення енергії у котушці запалювання. За цією ознакою у системах із ненормованим часом накопичення енергії час накопичення енергії визначається параметрами сигналу датчика і залежить від частоти обертання колінчастого вала двигуна (кут замкнутого стану контактів або ж протікання струму через котушку запалювання). У системах з нормованим часом накопичення енергії час накопичення енергії не залежить від частоти обертання колінчастого вала двигуна, а у досконалих системах не залежить від інших чинників, наприклад від нестабільності напруги в мережі живлення.

 

3.1. Електроннi комутатори та їх робота у безконтактних системах запалюванпя.

     

   За конструктивним виконанням і технологією виготовлення комутатори можуть бути розділеними на групи:

-             виконувані на дискретних напівпровідникових компонентах і корпусних інтегральних мікросхемах, що встановлюються на друкованих платах;

-             виконувані на базі товсто плівкової технології із застосуванням стандартних безкорпусних  дискретних елементів;

-             виготовлені по гібридній технології, де використовується спеціальна твердотіла замовлена мікросхема, у якій реалізуються основні функціональні вузли комутатора.

   Для підключення комутатора до бортової мережі використовується клемна колодка.

 

3.2. Електронний комутатор 36.3734.

 

На передньоприводних автомобілях ВАЗ-2108, -2109, -1111 та ЗАЗ-1102  встановлено безконтактну систему запалювання, яка містить транзисторний комутатор 36.3734, датчик-розподільник 40.3706 і котушку запалювання 27.3705.

Принципову схему транзисторного комутатора цієї системи запалювання зобра­жено на рис. 1, а діаграму, яка пояснює принцип дії роботи, — на рис. 2.

Комутатор містить:

— вхідний інвертор, виконаний на транзисторі VT1;

Рис.1. Електрична схема комутатора 36.3734 безконтактної схеми запалювання з напівпровідниковим датчиком Холла.

вузол захисту від проходження струму в котушці запалювання у випадку замкнених контактів вимикача запалювання і непра­цюючого двигуна; виконаний на підсилювачі DА 1.1;

 

інтегратор, виконаний на підси­лювачі DA1.2;

компаратор, виконаний на під­силювачі DAI.3;

логічний вузол, виконаний на транзисторі VT2 і резисторах R23, R24, R25, R26;

обмежувач струму, виконаний на підсилювачі DA1.4. та рези­сторах R3 6 і R37;

—- вихідний підсилювач, викона­ний на транзисторах VT3 і VT4;

стабілізатор напруги живлення, виконаний на резисторі R30 і стабілітроні VD4;

стабілізатор напруги живлення компараторів DA1.3 і DA1.4, ви­конаний на резисторі R18 і ста­білітроні VD3.


Рис.2. Діаграма принципу роботи безкон­тактної системи запалювання з датчиком Холла.

Якщо колінчастий вал обертається, то з датчика Холла (точка а на рис. 3.31) до бази транзистора VT1 надходять імпульси прямокутної форми (діагра­ма а на рис. 3.32). Транзистор VT1 інвертує імпульси, що надійшли, формуючи на ви­ході (див. точку б на рис. 3.31) сигнал б (див. діаграму б на рис. 3.32), який керує про­цесом заряджання-розряджання інтегратора, складеного на підсилювачі DA1.2. Увімкнення в коло зворотного зв'язку підсилювача конденсатора СЗ забезпечує лі­нійний характер зарядно-розрядного процесу. До другого входу підсилювача DA1.2 із подільника напруги R28-R 7-R9 надходить опорний сигнал, знак якого протилеж­ний знаку сигналу б. Поки з інвертора до входу інтегратора надходить сигнал б, кон­денсатор заряджається. Максимальний рівень напруги заряду залежить від параме­трів кола R4-R5-R8-C3. Резистор R5 є наладнаним під час регулювання максимального рівня напруги заряду. Процес розряджання визначає коло R28-R 7-R9-C3, параметри якого добирають так, щоб воно закінчилося раніше, ніж надійде новий керувальний сигнал б для заряджання. Сигнал з інтегратора (див. точку в на рис. 3.31) через резистор R19 надходить до вхо­ду компаратора, виконаного на підсилювачі А 1.3, де він порівнюється з опорним сиг­налом Uon2, що його задають резистори R18 та R20. У момент, коли сигнал з інтеграто­ра перевищить сигнал Uоп2(див. діаграму в на рис. 3.32), на виході компаратора (див. точку г на рис. 3.31) з'являється прямокутний сигнал г (див. діаграму г на рис. 3.32). Сигнал г із компаратора надходить до входу схеми порівняння, яка складається з транзистора VT2 і резисторів R23, R24, R25 та R26. До цього самого входу через резистор R24 надходить сигнал б з інвертора. Ці сигнали формують початок і кінець сигналу є на виході логічної схеми. Тривалість сигналу є визначає час відкритого стану вихідного транзистора VT4. Поки сигнал б або г надходить до бази транзисто­ра VT2, він відкритий, а потенціал у точці є (див. рис. 3.31) дорівнює нулю, оскільки вона через колектор-емітер відкритого транзистора VT2 з'єднана з корпусом. Якщо керувальні сигнали зникають, то транзистор VT2 закривається і на базі транзистора VT3 через резистор R28 з'являється керувальний сигнал є.

Сигнал є відкриває вихідний каскад VT3-VT4, внаслідок чого наростає струм Ік у первинному колі котушки запалювання (див. діаграму Ік на рис. 3.32). Якщо струм у первинному колі досягає граничного значення, наприклад, за малих частот обертан­ня або ж при замиканні на масу, то починає працювати схема обмеження струму. Функцію обмежувача струму виконують підсилювач DAI.4 і резистори R36 та R37, увімкнені паралельно, із сумарним опором 0,05 Ом. Зростальний первинний струм, проходячи по резисторах R36 і R37 створює на них спад напруги, рівень якої на під­силювачі DAI.4 компаратор порівнює з опорною напругою Uon 3, яку визначають по­дільник напруги R18-R13-R15 і резистор R17. Опорна напруга С/оп3 відповідає зада­ному струму обмежувача. Щоб опорну напругу задати точніше, паралельно резистору R15 увімкнено налагоджувальний резистор R16. Коли напруга, яка надхо­дить з резисторів R36 і R37 через резистор R12 до компаратора, зрівнюється із сиг­налом £/оп3, спрацьовує компаратор DAI.4 і на його виході в точці д з'являється сиг­нал д (діаграма д на рис. 3.32). Поява сигналу д через резистор R26 на базі транзистора VT2 спричинює невелике відкриття, зменшуючи значення сигналу є (ді­аграма є на рис. 3.32), тобто трохи відкритий транзистор VT2 шунтує вхід (базу) транзистора VT3, зменшуючи при цьому струм бази транзистора. Це спричинює пе­рехід транзистора VT3 з режиму насичення (повністю відкритий) на активний режим. Транзистор VT4 також переходить до активного режиму, на його переході ко­лектор-емітер створюється спад напруги, завдяки якому фіксується заданий рівень струму первинного кола.

Вузол захисту проходження струму в котушці запалювання, коли контакти S зам­кнені, а двигун не працює, виготовлено з використанням підсилювача DAI. 1, що є ін­тегратором. Коли в стані спокою з датчика Холла надходить імпульс, то в точці б ім­пульсу немає, і конденсатор С4 вузла захисту починає заряджатися внутрішніми паразитними струмами схеми, чого досягають спеціальним увімкненням схеми під­силювача. Через 2-5 с на виході підсилювача формується напруга, яка, надійшовши через резистор R25 до входу транзистора VT2, відкриває цей транзистор; вимикаєть­ся вихідний каскад, який знеструмлює коло котушки запалювання. Час заряджання конденсатора С4 вибирають таким (великим), щоб за мінімальної частоти обертання двигуна напруга на виході інтегратора не перевищувала 0,15 В за час, коли немає сигналу в точці б, що не впливає на роботу логічної схеми. З появою наростаючого фронту нового імпульсу б конденсатор починає розряджатися по колу резистори RIO-R11 —діод VD2. Параметри кола розряджання добирають так, щоб конденсатор С4 розряджався дуже швидко.

Час накопичення енергії у котушці запалювання регулюється так. Як видно з діа­грами в, із збільшенням частоти обертання двигуна («о6м > л, > п0) напруга на вихо­ді інтегратора DAI.2 як функція кута повороту колінчастого вала наростає повільно. Це можна пояснити тим, що із збільшенням частоти обертання зростає частота обер­тання шторок і зменшується тривалість заряджання конденсатора СЗ. З цієї причини у момент переходу конденсатора СЗ із режиму заряджання в режим розряджання на­пруга на ньому зменшується зі збільшенням частоти обертання. Отже, як бачимо з діаграми в, зі збільшенням частоти обертання розрядна вітка раніше (за кутом пово­роту) зменшується до опорної напруги Uon2, раніше зникає сигнал г, з'являється сиг­нал д, відкривається вихідний каскад і починає протікати струм Ік у первинному ко­лі котушки запалювання.

Регулювання часу накопичення розпочинається від частоти обертання п0, яка від­повідає мінімальній частоті обертання колінчастого вала, до частоти лобм. З подаль­шим збільшенням частоти обертання напруга заряду конденсатора не перевищує на­пруги С/оп 2. При цьому компаратор на підсилювачі DAI.3 блокується і сигнал є на виході схеми порівняння збігається за фазою з сигналом датчика а та інвертованим сигналом б.

Крім нормування часу накопичення енергії як функції частоти обертання колінча­стого вала, регулюється і функція напруги живлення за рахунок увімкнення до вхо­дів компаратора DAI.3 резисторів зміщення R21 та R22. Опорний рівень компарато­ра також є функцією напруги живлення. Чим вищий рівень напруги живлення, тим нижчий опорний рівень компаратора DAI.3.

Схема комутатора 36.3734 містить також і додаткові елементи: діод VD1 захищає вихідний транзистор від переполюсування джерела живлення, стабілітрон VD5 захи­щає від імпульсів, які виникають у первинній обмотці котушки запалювання. Коли імпульс перенапруги перевищує припустимий рівень, то на подільнику R31R35 формується напруга, за якої пробивається стабілітрон VD5. Вихідний транзистор VT4 при цьому відкривається на час дії імпульсу, а напруга, прикладена між колек­тором та емітером транзистора VT4, не перевищує припустимої.

Схема містить: джерело стабілізованого живлення на резисторі R30 і стабілітро­ні VD4; стабілізатор напруги R18VD3 компараторів А1.3 та А1.4; діод VD6 захисту від переполюсування джерела живлення та конденсатори СІ, С7 та СЮ у колі жи­влення для захисту схеми та датчика від шкідливих імпульсів, які виникають у бор­товій мережі.

Схему комутатора 36.3734 реалізовано на дискретних елементах із застосуван­ням спеціально розробленої мікросхеми К140 ІУДІ, яка складається з чотирьох під­силювачів. Як вихідний використано спеціально розроблений транзистор КТ848А. Комутатор має шість робочих виводів: три виводи призначені для приєднання до датчика і по одному — до корпуса автомобіля, котушки запалювання і для живлен­ня комутатора.


3.3. Схеми електричні принципові найбільш поширених

електронних комутаторів з нормованим часом накопичення енергії.

Рис. 3. Принципова схема електронного комутатора 3620.3734-1. 

Рис. 4. Принципова схема електронного комутатора 3620.3734-1.

 

Рис. 5. Принципова схема електронного комутатора 3620.3734-2. 

Рис. 6. Принципова схема електронного комутатора 78.3734.  

Рис. 7. Принципова схема електронного комутатора 3620.3734.

4. Технічні характеристики електронної безконтактної системи запалювання та її складових.

4.1. Електронний комутатор 36.3734.

Електронний комутатор 36.3734 призначений для комутації (переривання) струму у первинній обмотці котушки запалювання у відповідності з керуючими сигналами з датчика Холла в безконтактній системі запалювання 4-х циліндрових бензинових двигунів. Комутатор забезпечує: нормування часу накопичення енергії в котушці запалювання; обмеження струму через первинну обмотку котушки запалювання та амплітуди ЕРС первинного кола на рівні допустимих значень; без іскрову відсічку струму в колі запалювання при непрацюючому двигуні. Нижче наведені технічні характеристики комутаторів типу 36.3734 та його модифікацій.

       - Номінальна напруга живлення (В)_______________________12

       - Межі зміни (коливання) напруги живлення (В)___________6-18

       - Струм комутації (А), що забезпечується при n=500 об./хв.___8-9

                                                                при n=3500 об./хв.___4

       - Максимальне значення середнього струму споживання (А)__3,5

       - Стабільне іскроутворення в діапазоні (об./хв.)_________20-3500

       - Рівень обмеження струму (А)__________________________8+1

       - Час спрацювання без іскрової відсічки струму (с)_________2-7

       - Рівень обмеження напруги (В)_______________________350-30

       - Час накопичення енергії (мс) при n=500 об./хв.__________7-8,5

                                                            при n=1500 об./хв.______4,75-5,25

                                                            при n=2250 об./хв._______4,0-4,25

       Комутатори типу 36.3734 та його модифікацій конструктивно виконуються на базі дискретних, інтегральних елементів чи змішаного типу.

 

4.2. Будова, характеристики та параметри сигнала датчика Холла.

       В датчиках-розподільниках, що застосовуються в системах запалювання з нормованим часом накопичення енергії, функції переривача виконує електронний перемикач побудований на базі цифрової ІМС Холла. Чутливим елементом є пластина Холла, на яку діє магнітне поле постійного магніта. Конструктивна сукупність постійного  магніта (активатора) та чутливого елемента (мікросхеми Холла) складає Ансамбль Холла. Якщо між мікросхемой і магнітом розмістити магнітний екран, силові лінії поля магніта будуть замкнені екраном і не будуть діяти на чутливий елемент мікросхеми.

       Під дією вектора магнітної індукції на пластину Холла в ній поляризується поперечна ЕРС Холла, що створює електричний сигнал датчика. Структура ІМС Холла наведена на рис. 8.

Рис. 8. Структура цифрової ІМС Холла

       ІМС Холла складається з стабілізатора СТ, пластини Холла ПХ, диференціального підсилювача ДП, тригера Шмідта ТШ, виконавчого транзистора VT, увімкненого по схемі з загальним емітером і відкритим колектором колектором. Наявність тригера в колі керування забезпечує ключовий режим роботи транзистора та формує на виході сигнал прямокутної форми з фіксованою амплітудою. Для перевірки працездатності мікросхеми без підключення комутатора необхідно забезпечити колекторне навантаження транзистора VT (в структурі позначено Rн). Будова датчика системи запалювання наведено на рис. 9.

Рис.9. Будова датчика запалювання

       1-Ансамбль Холла, 2-мікросхема Холла, 3-постійний магніт, 4-концентратор поля, 5-штекер зовнішніх підключень, 6-барабан магнітного екрана, 7-шторка магнітного екрана, вал ротора датчика-розподільника.

 

      Ансамбль Холла розташований на статорі розподільника. Число шторок магнітного екрану, що закріплений на роторі розподільника, рівно до кількості циліндрів двигуна. Отже за один поворот барабана (вала ротора) ІМС Холла 2 під дією поля магніта 3 формується відповідне число імпульсів керування комутатором струму.

       Конструкція датчика та його сигнал повинні відповідати наступним вимогам:

-             Полярність імпульсів керування – позитивна відносно маси автомобіля;

-             Момент іскроутворення – відповідає фронту імпульса (перехід від стану логічної одиниці до стану логічного нуля);

- Шпаруватість імпульса визначається як співвідношення періоду слідування Т до паузи tп складає S=3(+ 10%);

- Тривалість часу фронту tф та спаду tсп імпульсів – не більш 3 мкс;

- Рівень напруги логічного нуля (паузи) U0 < 0,4B;

- Рівень напруги логічної одиниці (амплітуди імпульса) U1 >0,4B;

       Вимірювання параметрів імпульсного сигналу здійснюється відповідно часовій діаграмі Рис. 10. 
Рис.10. Параметри сигнала датчика Холла

4.3. Характеристики переривача-розподільника 3810.3706 (40.3706).

       Переривач-розподільник 3810.3706 (40.3706) неекранований призначений для формування імпульсів керування комутатором струму котушки запалювання за допомогою безконтактного цифрового датчика частоти обертання колінчастого вала (датчика Холла); розподілу високої напруги по свічкам 4-х циліндрового автомобільного ДВЗ динамічним способом; управління моментом запалювання з застосуванням центро- біжного і вакуумного автоматів. Має технічні параметри:

-             Робоче положення___________________________________вертикальне

-             Кількість переривань і точок розподілу______________________4

-             Напрям обертання_____________________________________вправо

-             Асинхронізм іскроутворення (град)_________________________ + 1

-             Допустимі рівні зміни напруги живлення (В)_______________10,8-15

-             Мінімальні оберти безперебійного іскроутворення (об/хв.________20

-             Регулювання момента запалювання (град) центро біжним

автоматом у діапазоні швидкостей 400-3000 об/хв.______________13

-             Регулювання момента запалювання (град) вакуумним

автоматом у діапазоні розріджень 12-29,3 кПа __________________8

-             Опір баластного резистора (Ом) ____________________________1000

На рис. 11,12 надані характеристики центро біжного і вакуумного автоматів випередження запалювання. 

Рис.11. Характеристика центро біжного автомата випередження запалювання

Рис.12. Характеристика вакуумного автомата випередження запалювання. 

4.4. Функціонування комутатора.

Функціонування комутатора відображує функціональна схема, що наведена на Рис. 13. Нормування часу накопичення енергії здійснюється через зміну шпаруватості імпульсів, що подаються на первинну обмотку котушки запалювання при зміні частоти слідування імпульсів фіксованої шпаруватості, що отримуються з датчика Холла (Uд). Цей процес пояснюється діаграмами, наведеними на Рис. 14, та пояснюється наступним чином. 

Рис.14. Функціональна схема комутатора

       На логічну схему АБО-НІ подається інвертований сигнал датчика Холла U1 та сигнал каналу нормування U4. Тривалість імпульса tз, що формується каналом нормування зменшується зі збільшенням частоти імпульсів датчика. За результатом додавання та наступного інвертування результуючого сигналу, на виході логічної схеми формується сигнал з тривалістю імпульсів tн за рахунок зменшення tп, цей сигнал підсилюється вихідним каскадом і подається на котушку запалювання. Отже, чим вище частота слідування імпульсів датчика і менше тривалість tз, тим більше значення tн за рахунок зменшення tп. По закінченню імпульса U6 вихідний транзистор комутатора закривається, струм через котушку запалювання припиняється і у первинній обмотці індукується імпульс первинної напруги Uкз. По формі імпульса U1m можна оцінювати тривалість іскрового розряду tір у вторинному колі системи запалювання. Сигнал нормування U4 з тривалістю tз формується за допомогою інтегратора і компаратора, що є складовими каналу нормування. Інтегратор формує імпульси трикутної форми Uз. Наростання сигналу відбувається по передньому фронту, а спад по задньому фронту імпульсу  U1. На компараторі порівнюється напруга Uз, що лінійно змінюється, з опорною напругою Uоп. За результатом порівняння на виході компаратора формується формується прямокутний імпульс U4.

     Канал без іскрового вимкнення двигуна також побудований по схемі інтегратора з часом наростання сигналу до рівня запирання 3-7. При відсутності імпульсів управління U1 подальше зростання сигналу відсічки U2 обумовлює лінійне закриття вихідного каскаду і знеструмлення котушки запалювання.

     Канал обмеження струму та схема обмеження напруги здійснюють від’ємний зворотній зв'язок вихідного каскаду та побудовані за схемою порівняння вихідного сигналу за струмом і напруги з опорними рівнями. 

Рис. 15.Часова діаграма функціонування комутаторів. 

4.5. Котушка запалювання 27.3705.

 

    Котушка запалювання 27.3705 неекранована, автотрансформаторного типу, призначена для накопичення енергії та перетворення низьковольтної напруги у високовольтну напругу для іскрового розряду 4-х циліндрових бензинових автомобільних ДВЗ. Використовується в безконтактних системах запалювання, має технічні параметри:

-             Номінальна напруга живлення (В) __________________________ 12

-             Коефіцієнт трансформації _________________________________ 82

-             Струм комутації (А) при 500 об/хв. _________________________ 3,5

                                               при 2500 об/хв._________________________  2

-             Безперебійне іскроутворення (об/хв.) ________________________ 25

-             Пікове значення високої напруги (кВ) при 500 об/хв.___________ 25

                                                                         при 3500 об/хв.__________ 13

-             Пікове значення високої напруги (кВ) в режимі пуску __________ 20

-             Швидкість наростання (В/мкс) високої напруги при 500 об/хв.___ 600

-             Тривалість іскрового розряду (мс) при 500 об/хв.______________  1,6

-             Енергія іскрового розряду (МДж) при 500 об/хв._______________ 45

-             Число витків вторинної обмотки ___________________________ 16300

-             Опір вторинної обмотки (Ом) ______________________________ 5000

-             Індуктивність вторинної обмотки (Гн) ________________________ 20,9

-             Число витків первинної обмотки _____________________________ 198

-             Опір первинної обмотки (Ом) ________________________________ 0,5

-             Індуктивність  первинної обмотки (Гн) _______________________ 3,65

 

4.6. Іскрова свічка запалювання А-17ДВ.

 

     Іскрова свічка запалювання А-17ДВ неекранована, призначена для перетворення електричної енергії високої напруги в енергію іскрового розряду для підпалювання робочої суміші в циліндрах карбюраторних автомобільних ДВЗ. Технічні характеристики свічки:

-             Число розжарювання (одиниць)______________________________ 17

-      Іскрова проміжність (мм) ___________________________________ 0,7

-      Матеріал діелектричного ізолятора _____________________ кераміка

-      Захисне покриття корпуса _______________________ плівка з хрому

-      Матеріал центрального електрода ________________ сталь 13Х25Т-Э

-      Матеріал бокового електрода ____ нікель-марганцевий сплав НМц5

-      Діаметр центрального електрода (мм) ________________________ 2,5

-      Діаметр бокового електрода (мм) ____________________________ 2,3

-      Напрацювання свічки при експлуатації (тис.км.) _______________ 30

 

5. Порядок виконання роботи.

5.1. Опрацювати технічну документацію і особливості експлуатації конкретної моделі (моделей) електронних комутаторів у мережі живлення автомобіля.

5.2. Вивчити будову, принцип дії та схемотехніку під’єднання до бортової мережі живлення найпоширеніших типів комутаторів з регульованим часом накопичення енергії в котушці запалювання.

5.3. Підготувати до роботи лабораторні стенди та вимірювальні прилади.

5.4. Зібрати схему системи запалювання на одному з стендів і підключити вимірювальні прилади (Рис.16). Надати схему на перевірку викладачу.

Рис. 16. Схема під’єднання комутатора до бортової мережі.

 

5.5. Перевірити працездатність системи.

       Увімкнути живлення електропривода, підібрати середні оберти двигуна електропривода, увімкнути живлення стенда (12В). При відсутності іскроутворення визначити несправність за допомогою тестера або пробника. Вимкнути живлення привода та стенда і усунути несправність.

5.6. Виконати вимірювання параметрів сигнала датчика Холла.

       Підєднати вхід осцилографа до клеми Д комутатора струму, встановити атенюатор на шкалу 5V/дел., розгортку на 10mS/дел.. Після перевірки схеми викладачем чи лаборантом за вказівкою викладача щодо обертів двигуна виконати вимірювання амплітуди та тривалості імпульсів, що формуються датчиком Холла. Результати вимірювання порівняти з паспортними даними.

5.7. Зняти характеристику нормування часу накопичення енергії.

       Підключити авто тестер в режимі тахометра, а саме: гніздо ”*” до клеми  ”-АВ”; гніздо ”-10-15V” до клеми ”+АВ”; гніздо ”Q/min” до клеми ”К” котушки запалювання. Під’єднати вхід осцилографа до гнізда ”6” модуля комутатора струму (вхід кінцевого підсилювача). Встановити атенюатор на шкалу 5V/дел. Після перевірки схеми підключення викладачем забезпечити обертання приводу та подати на схему живлення (12В). За осцилограмами, що відображують часову діаграму виконати вимірювання тривалості імпульсів τu на клемі “6” та частоту їх слідування. За показниками амперметра (РА) виміряти середнє значення струму споживання. Результати вимірювання внести в таблицю 1 і побудувати характеристики τu = f(n),          S = f(n). Порівняти отримані результати з паспортними даними.

5.8. Дослідити зміну форми сигналів комутатора за допомогою осцилографа.

       Повторити п.п. 5.7. при n1 =  500 об/хв., n2 = 2000 об/хв. Виконати креслення в одному масштабі розгортки, проаналізувати результати та зробити висновки.

5.9. Перевірити роботу каналу без іскрової відсічки струму.

       Підключити живлення (12В). Реєструючи показники амперметра (РА), за допомогою секундоміра виміряти час спрацювання каналу. Спрацювання каналу визначати за показниками амперметра (РА). Зробити висновки.

       Увага! Не допускається увімкнення живлення більш як на 10 сек.

5.10. Перевірити рівень імпульса обмеження напруги первинного кола та  час тривалості іскрового розряду.

       Підключити відкритий вхід осцилографа за допомогою вимірювального ланцюга з подільником 10:1 до виходу комутатора (клеми КЗ модуля комутатора, вивід 1 розєму комутатора). Встановити перемикачі атенюатора в положення – 10В/дел., розгортки осцилографа – 10mS/дел. Після перевірки схеми підключень викладачем (лаборантом), увімкнути привод, встановити частоту обертання  n500 об/хв., подати на стенд живлення (12В).

       Зробити у звіті креслення форми імпульса Uкз та виміряти величину U1m, tпр (Рис.15).

    Рисунок 15. Часова діаграма імпульсів котушки запалювання.

       Увага! При дослідженні осцилограм низько вольтних ланцюгів рекомендовано відключити котушку запалювання на комутаторі.

5.11. Скласти та перевірити версію виникнення, пошуку та усунення несправностей одного з наведених вище типів комутаторів з нормованим часом накопичення енергії (за вказівками викладача). 

ĉ
Кино трейлеры & Игры,
9 черв. 2013 р., 06:06
Comments